Постановление Апелляционного суда Луганской области о неправомерности бездействия государственного исполнителя относительно составления акта об отсутствии имущества и возврата исполнительного документа

Державний герб України

Головуючий суду 1 інстанції — О.В. Форощук
Доповідач -Суддя доповідач: Луганська В.М.

Справа № 431/3945/15-ц
Провадження № 22ц/782/950/17

ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 березня 2018 року

м. Сєвєродонецьк

Апеляційний суд Луганської області в складі:

головуючого Луганської В.М.,
суддів — Дронської І.О., Карташова О.Ю.
за участю секретаря: Перишкіна Т.М.

учасники справи:

боржник — ОСОБА_2, представник боржника -ОСОБА_3

орган, бездіяльність якого оскаржується: Антрацитівський міськрайонний відділ державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Луганській області

стягувач: товариство з обмеженою відповідальністю «Агротек»,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Апеляційного суду Луганської області апеляційну скаргу ОСОБА_2 на ухвалу Старобільського районного суду Луганської області від 25 жовтня 2017 року, постановлену головуючим суддею: Форощук О.В. в приміщенні Старобільського районного суду, у справі за скаргою ОСОБА_2 на бездіяльність державного виконавця,

в с т а н о в и л а:

У жовтні 2017 року ОСОБА_2 звернувся до суду із скаргою на бездіяльність Антрацитівського відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Луганській області, в обґрунтування скарги, зазначив, що на виконанні відділу державної виконавчої служби перебуває виконавчий лист №431/3945/15-ц виданий 18.11.2015 року про стягнення з ОСОБА_2 на користь ТОВ «Агротек» заборгованості за договором лізингу в сумі 1 683 602, 73 грн. Посилаючись на п.2 ч.1 ст.37 Закону України «Про виконавче провадження», вважає, що виконавчий лист №431/3945/15-ц виданий 18.11.2015 року мав бути повернутий стягувачу. Згідно інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно у власності ОСОБА_2 знаходиться майно: квартира АДРЕСА_1; будинок з господарчими будівлями та спорудами, який знаходиться у АДРЕСА_2; житловий будинок з надвірною будівлею, що знаходиться у АДРЕСА_3. Квартира та будинок з господарчими будівлями та спорудами, який знаходиться у АДРЕСА_2 знаходяться у зоні проведення АТО, звернути стягнення на вказану нерухомість з об’єктивних причин неможливо, а будинок, що знаходиться у Харківській області має низьку вартість і його реалізація не призведе до виконання рішення суду. Інше нерухоме та рухоме майно у ОСОБА_2 відсутнє. ОСОБА_2 у скарзі зазначив, що на даний час у боржника відсутнє майно на яке може бути звернено стягнення, а тому вважає, що у державного виконавця є наявні всі підстави для повернення виконавчого документа стягувачу. Зазначив, що з такою заявою він вже звертався до державної виконавчої служби, яка було проігнорована. У зв’язку з чим просив суд визнати протиправною бездіяльність Антрацитівського відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Луганській області щодо не складання акту про відсутність майна, на яке може бути звернено стягнення, визнати протиправною бездіяльність Антрацитівського відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Луганській області щодо не винесення постанови про повернення стягувачу виконавчого документа. Зобов’язати Антрацитівський відділ державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції скласти акт про відсутність майна, на яке може бути звернено стягнення та зобов’язати винести постанову про повернення стягувачу виконавчого документа.

Ухвалою Старобільського районного суду Луганської області від 25 жовтня 2017 року в задоволенні скарги на бездіяльність державного виконавця Антрацитівського відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Луганській області відмовлено.

Не погодившись з ухвалою Старобільського районного суду Луганської області від 25 жовтня 2017 року ОСОБА_2 подано апеляційну скаргу, в якій посилається на порушення судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права. ОСОБА_2 в апеляційній скарзі зазначив, що суд першої інстанції в порушення вимог закону не встановив обставини справи, не надав правової оцінки наведеним у скарзі доводам, а відмова у задоволенні скарги є необґрунтованою та невмотивованою. Просить суд апеляційної інстанції скасувати ухвалу Старобільського районного суду Луганської області від 25 жовтня 2017 року та постановити нову ухвалу, якою задовольнити скаргу.

ОСОБА_2 в судове засідання не з’явився, про місце та час судового засідання повідомлений належним чином, його інтереси в судовому засіданні представляє представник — ОСОБА_3

В судовому засіданні представник ОСОБА_2 — ОСОБА_3 апеляційну скаргу, підтримав, посилаючись на доводи апеляційної скарги.

Представник Антрацитівського відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Луганській області в судове засідання не з’явився, про місце та час судового засідання повідомлений у визначеному законом порядку, на адресу апеляційного суду надійшла заява про відкладення розгляду справи у зв’язку з надходженням державного виконавця Булавинець Н. М. на лікарняному.

Представник ТОВ «Агротек» в судове засідання не з’явився, про місце та час судового засідання повідомлений належним чином.

Відповідно до ч.2 ст.372 ЦПК України неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи. Колегія суддів вважає можливим розглянути справу без участі представника Антрацитівського відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Луганській області, до заяви про відкладення розгляду справи не додано письмових доказів неможливості прибути до судового засідання представника Антрацитівського відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Луганській області

На адресу апеляційного суду від Антрацитівського відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Луганській області надійшли заперечення на апеляційну скаргу. В запереченнях на апеляційну скаргу Антрацитівським відділом державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Луганській області зазначено, що на примусовому виконанні у відділі знаходиться виконавче провадження №49646597, де боржником є ОСОБА_2, виконавчий лист №431/3495/15 від 18.11.2015 року виданий Старобільським районним судом про стягнення боргу з ОСОБА_2 на користь ТОВ «Агоротек» у розмірі 1 709 276, 77 грн. 11.12.2015 року державним виконавцем була винесена постанова про відкриття виконавчого провадження та направлено ТОВ «Агротек» до відома. Боржнику ОСОБА_2 неможливо направити постанову про відкриття виконавчого провадження у зв’язку з тим що м. Антрацит знаходиться на тимчасово неконтрольованій територій України. Згідно інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно накладено арешт на все нерухоме майно, яке належить ОСОБА_2 зазначено, що державним виконавцем вживаються усі примусові заходи відповідно до закону України «Про виконавче провадження». Просить суд апеляційної інстанції апеляційну скаргу залишити без задоволення.

Заслухавши осіб, які з’явилися до судового засідання, доповідача, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до наступного.

Відповідно до вимог ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Згідно зі ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з’ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Згідно зі ст. 213 ЦПК України (на час ухвалення рішення суду) рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повного і всебічного з’ясування обставин, на які сторони посилаються, як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Згідно ст. 10 ЦПК України (в редакції на час ухвалення рішення) та ст.12 ЦПК України (в редакції на час розгляду справи судом апеляційної інстанції) обставини цивільних справ встановлюються судом за принципом змагальності. Суд же, зберігаючи об’єктивність і неупередженість, лише створює необхідні умови для всебічного і повного дослідження обставин справи. При дослідженні і оцінці доказів, встановленні обставин справи і ухваленні рішення суд незалежний від висновків органів влади, експертиз або окремих осіб. Згідно ст. 11 ЦПК України (в редакції на час ухвалення рішення) та ст.13 ЦПК України ( в редакції на час розгляду справи судом апеляційної інстанції) суд розглядає цивільні справи в межах заявлених вимог і на підставі наданих сторонами доказів. Крім того, згідно ст.60 ЦПК України (в редакції на час ухвалення рішення) та ст.81 ЦПК України (в редакції на час розгляду справи судом апеляційної інстанції) кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на основу своїх вимог або заперечень.

Як вбачається із матеріалів справи рішення суду не відповідає вказаним вимогам.

Відмовляючи у задоволенні скарги, суд першої інстанції виходив з того, що на час розгляду справи не встановлено порушення прав сторін виконавчого провадження з огляду на невеликий проміжок часу, який сплинув з 21.09.2017 року.

Колегія суддів вважає, що до такого висновку суд першої інстанції дійшов поспішно, виходячи з наступного.

В судовому засіданні встановлено, що постановою відділу державної виконавчої служби Антрацитівського міськрайонного управління юстиції від 11.12.2015 року відкрито виконавче провадження за виконавчим листом №431/3945/15-ц, який виданий 18.11.2015 року Старобільським районим судом про стягнення з ОСОБА_2 на користь ТОВ «Агротек» заборгованості за договором лізингу в сумі 1 683 602, 73 грн. та судових витрат у розмірі 25674, 04 грн. (а.с.149 т.с.1).

Згідно інформації про виконавче провадження 11.04.2016 року державним виконавцем було винесено постанову про арешт коштів боржника, 12.10.2016 року винесено постанову про розшук майна боржника, 19.10.2016 року винесено постанову про арешт майна боржника, 30.08 2017 року державним виконавцем винесено постанову про передачу матеріалів виконавчого провадження. Підставою передачі виконавчого провадження зазначено, що згідно інформаційної довідки з державного реєстру речових прав на майно за боржником зареєстровано майно, а саме житловий будинок за адресою: АДРЕСА_4 (а.с.150-155 т.с.1).

Згідно вказаної інформації 21.09.2017 року в.о. начальника відділу ОСОБА_4 винесено постанову про прийняття виконавчого провадження.

Згідно відомостей з державного реєстру речових прав на нерухоме майно ОСОБА_2 є власником квартири, яка знаходиться за АДРЕСА_1.; будинок з господарчими будівлями та спорудами, який знаходиться у АДРЕСА_2; житловий будинок з надвірною будівлею, що знаходиться у АДРЕСА_3.

07.08.2017 року ОСОБА_2 звернувся до в.о. начальника відділу державної виконавчої служби Антрацитівського міськрайонного управління юстиції ОСОБА_4 з заявою в якій просив скласти акт про відсутність майна, на яке може бути звернено стягнення та винести постанову про повернення стягувачу виконавчого документа (а.с.158).

В.о. начальника відділу державної виконавчої служби Антрацитівського міськрайонного управління юстиції ОСОБА_4 заява ОСОБА_2 не була розглянута і останній не отримав від відділу державної виконавчої служби Антрацитівського міськрайонного управління юстиції будь-якої інформації стосовного його заяви.

За змістом статті 1 Закону України «Про виконавче провадження» виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) — це сукупність дій органів і посадових осіб, визначених у цьому Законі, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які провадяться на підставах, в межах повноважень та у спосіб, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що згідно з цим Законом підлягають примусовому виконанню.

Відповідно до ст.13 Закону України «Про виконавче провадження» ( в редакції чинній на час подання заяви) під час здійснення виконавчого провадження виконавець вчиняє виконавчі дії та приймає рішення шляхом винесення постанов, попереджень, внесення подань, складення актів та протоколів, надання доручень, розпоряджень, вимог, подання запитів, заяв, повідомлень або інших процесуальних документів у випадках, передбачених цим Законом та іншими нормативно-правовими актами.

Арешт на майно (кошти) накладається не пізніше наступного робочого дня після його виявлення, крім випадку, передбаченого частиною сьомою статті 26 цього Закону.

Платіжні вимоги на примусове списання коштів надсилаються не пізніше наступного робочого дня після накладення арешту та в подальшому не пізніше наступного робочого дня з дня отримання інформації про наявність коштів на рахунках.

Опис та арешт майна здійснюються не пізніш як на п’ятий робочий день з дня отримання інформації про його місцезнаходження. У разі виявлення майна виконавцем під час проведення перевірки майнового стану боржника за місцем проживання (перебування) фізичної особи та місцезнаходженням юридичної особи здійснюються опис та арешт цього майна.

Постанова про зняття арешту виноситься виконавцем не пізніше наступного робочого дня після надходження до нього документів, що підтверджують наявність підстав, передбачених частиною четвертою статті 59 цього Закону, та надсилається в той самий день органу (установі), якому була надіслана для виконання постанова про накладення арешту на майно боржника.

За порушення строків прийняття рішень та вчинення виконавчих дій виконавці несуть відповідальність в порядку, встановленому законом.

Згідно до ст. 18 Закону України «Про виконавче провадження» (в редакції на час надходження заяви) виконавець зобов’язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії. Виконавець зобов’язаний:1) здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом; 2) надавати сторонам виконавчого провадження, їхнім представникам та прокурору як учаснику виконавчого провадження можливість ознайомитися з матеріалами виконавчого провадження; 3) розглядати в установлені законом строки заяви сторін, інших учасників виконавчого провадження та їхні клопотання.

В судовому засіданні встановлено, що в порушення вказаних вимог закону відділом державної виконавчої служби Антрацитівського міськрайонного управління юстиції в установлені строки не була розглянута заява ОСОБА_2 від 07.08.2017 року про повернення виконавчого документа стягувача, та не було прийнято рішення відповідно до вимог закону по даній заяві. На час надходження вказаної заяви ОСОБА_2 виконавче провадження №49646597 по примусовому виконанню виконавчого листа №431/3945/15-ц, який виданий 18.11.2015 року Старобільським районим судом про стягнення з ОСОБА_2 на користь ТОВ «Агротек» заборгованості за договором лізингу в сумі 1 683 602, 73 грн. було увідділі державної виконавчої служби Антрацитівського міськрайонного управління юстиції, апередано 30.08.2017 року, що підтверджується інформацією про виконавче провадження. Після винесення постави про прийняття до виконавчого провадження 21.09.2017 року державним виконавцем не була розглянута заява ОСОБА_2 про повернення виконавчого документа стягувачу.

На підставі викладеного, колегія суддів судової палати приходить до висновку, що вимоги ОСОБА_2 в частині визнання протиправною бездіяльність Антрацитівського відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Луганській області щодо не складання акту про відсутність майна, на яке може бути звернено стягнення та щодо не винесення постанови про повернення стягувачу виконавчого документа обґрунтовані.

Разом з тим скарга ОСОБА_2 в частині зобов’язання Антрацитівського відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Луганській області скласти акт про відсутність майна, на яке може бути звернено стягнення та зобов’язання винести постанову про повернення стягувачу виконавчого документа не підлягають задоволенню, оскільки ці питання по суті не були розглянуті Антрацитівським відділом державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Луганській області, що унеможливлює апеляційному суду зробити висновки щодо правомірності чи неправомірності їх дій при вирішенні вказаних питань, що не перешкоджає ОСОБА_2 звернутися з такою заявою до відділу виконавчої служби.

Відповідно до ст.37 Закону України «Про виконавче провадження» виконавчий документ повертається стягувачу, якщо у боржника відсутнє майно, на яке може бути звернено стягнення, а здійснені виконавцем відповідно до цього Закону заходи щодо розшуку такого майна виявилися безрезультатними.

Про наявність обставин, зазначених у пунктах 2 — 6 частини першої цієї статті, виконавець складає акт.

У разі повернення виконавчого документа з підстав, передбачених частиною першою цієї статті, стягувачу повертаються невикористані суми внесеного ним авансового внеску. На письмову вимогу стягувача виконавцем надається звіт про використання авансового внеску. У разі повернення виконавчого документа стягувачу на підставі пунктів 1, 3, 11 частини першої цієї статті арешт з майна знімається.

Про повернення стягувачу виконавчого документа та авансового внеску виконавець виносить постанову.

Оскільки державним виконавцем по заяві ОСОБА_2 про повернення виконавчого листа стягувачу не було прийнято рішення, то апеляційний суд позбавлений можливості давати правову оцінку щодо наявності чи відсутності підстав для повернення виконавчого листа, тому доводи апеляційної скарги в цій частині не заслуговують уваги.

Виходячи з наведеного, колегія суддів судової палати вважає, що ухвала суду першої інстанції підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення про часткове задоволення скарги ОСОБА_2

Відповідно до ч.1 ст.141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених вимог. ОСОБА_2 за подачу апеляційної скарги сплачено судовий збір у розмірі 320, 00 грн., що підтверджується квитанцією (а.с.190 т.с.2). З Антрацитівського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Луганській області на користь ОСОБА_2 необхідно стягнути суму судового збору у розмірі 160, 00 грн.

Керуючись ст.ст. 268, 382, 381, 383, 384, 386 ЦПК України, апеляційний суд

п о с т а н о в и в:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити частково.

Ухвалу Старобільського районного суду Луганської області від 25 жовтня 2017 року скасувати, постановити нову постанову, якою заявлені вимоги ОСОБА_2 про визнання протиправною бездіяльність Антрацитівського відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Луганській області задовольнити.

Визнати протиправною бездіяльність Антрацитівського відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Луганській області щодо не складання акту про відсутність майна, на яке може бути звернено стягнення.

Визнати протиправною бездіяльність Антрацитівського відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Луганській області щодо не винесення постанови про повернення стягувачу виконавчого документа.

У задоволенні заявлених вимог ОСОБА_2 про зобов’язання Антрацитівського відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Луганській області скласти акт про відсутність майна, на яке може бути звернено стягнення та зобов’язання винести постанову про повернення стягувачу виконавчого документа відмовити.

Стягнути з Антрацитівського відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Луганській області на користь ОСОБА_2 судовий збір у розмірі 160, 00 грн.

Постанова суду набирає законної сили з дня її прийняття, але може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного тексту.

Повний текст постанови складено 07 березня 2018 року.

Головуючий В.М. Луганська
Судді: І.О. Дронська
О.Ю. Карташов

Заказать консультацию бесплатно

Имя

Телефон

×