Постановление КААС об отмене перерегистрации ипотеки на Дельта банк со Сведбанка

Державний герб України

 

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

 

Справа: № 826/22237/15

 

Головуючий у 1-й інстанції: Гарник К.Ю.

Суддя-доповідач: Мельничук В.П.

 

ПОСТАНОВА

Іменем України

 

(вступна та резолютивна частини)

 

10 березня 2016 року м. Київ

 

Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:

 

Головуючого-судді: Мельничука В.П.

суддів: Грищенко Т.М., Мацедонської В.Е.,

при секретарі: Сергійчук Л.Ю.,

 

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду апеляційну скаргу ОСОБА_2 на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 28 грудня 2015 року у справі адміністративним позовом ОСОБА_2 до Приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Кондратюка Віктора Станіславовича, третя особа: Публічне акціонерне товариство «Дельта Банк» про скасування запису, —

 

В С Т А Н О В И Л А:

 

Колегія суддів вважає, що в даному судовому засіданні оголосити вступну та резолютивну частини постанови відклавши на п’ять днів її виготовлення у повному обсязі.

 

Керуючись ст. ст. 2, 11, 159, 160, 167, 195, 196, 198, 202, 205, 207, 211, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів —

 

П О С Т А Н О В И Л А:

 

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 — задовольнити.

 

Постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 28 грудня 2015 року — скасувати та ухвалити нову постанову, якою адміністративний позов ОСОБА_2 до Приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Кондратюка Віктора Станіславовича, третя особа: Публічне акціонерне товариство «Дельта Банк» про скасування запису задовольнити.

 

Визнати протиправним та скасувати запис в Державному реєстрі іпотек (реєстраційний номер обтяження 7743169) про заміну умов обтяження квартири, розташованої за адресою: АДРЕСА_1, внесений 15 листопада 2012 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_3 .

 

Постанова набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня її складення в повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

 

Головуючий-суддя: В.П. Мельничук

Судді: Т.М. Грищенко

В.Е. Мацедонська

 

Головуючий суддя Мельничук В.П.

Судді: Грищенко Т.М.

Мацедонська В.Е.

 

http://reyestr.court.gov.ua/Review/56484034

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Державний герб України

 

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА

01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1

 

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

 

м. Київ

 

28 грудня 2015 року

 

№ 826/22237/15

 

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Гарника К.Ю., за участю секретаря судового засідання Непомнящої А.О., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу

 

за позовом ОСОБА_1 до Приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Кондратюка Віктора Станіславовича, третя особа Публічне акціонерне товариство «Дельта Банк»

 

про визнання нечинним рішення, зобов’язання вчинити дії

 

ВСТАНОВИВ:

 

ОСОБА_1 (далі по тексту — позивач) звернулась до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Кондратюка Віктора Станіславовича (далі по тексу — відповідач), за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору — ПАТ «Дельта Банк» (далі по тексу — третя особа), в якому просила скасувати запис в Державному реєстрі іпотек (реєстраційний номер обтяження 7743169) про зміну умов обтяження квартири, розташованої за адресою: АДРЕСА_1, внесений 15.11.2012 12:53:44 приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Кондратюком Віктором Станіславовичем.

 

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 21 вересня 2015 року відкрито провадження в адміністративній справі № 826/22237/15, закінчено підготовче провадження та призначено справу до розгляду у судовому засіданні на 19 жовтня 2015 року.

 

В судовому засіданні 19 жовтня 2015 року представник позивача підтримав позовні вимоги з підстав, викладених у позовній заяві, та просив задовольнити позов у повному обсязі. Представник третьої особи проти позову заперечив. Відповідач участі уповноваженого представника у судове засідання не забезпечив, про дату, місце та час розгляду справи повідомлявся належним чином.

 

Керуючись приписами частини 4 статті 122 та частини 6 статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України, надавши можливість присутнім учасникам судового розгляду у повній мірі реалізувати свої процесуальні права, та враховуючи відсутність потреби заслухати свідка чи експерта, суд продовжив розгляд справи в порядку письмового провадження.

 

Після розгляду адміністративного позову та доданих до нього матеріалів, всебічного і повного встановлення всіх фактичних обставин, на яких ґрунтується позов, об’єктивної оцінки доказів, що мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд зазначає наступне.

 

Матеріали справи свідчать, що між позивачем (позичальник) та ВАТ «Сведбанк» (банк) укладено кредитний договір від 14 серпня 2008 року № 2632/0808/45-027 (на купівлю житлової нерухомості), за умовами якого банк надає позичальнику грошові кошти у вигляді кредиту у розмірі 164000 доларів США на строк по 14 серпня 2038 року включно зі сплатою процентів за користування кредитом у розмірі 11,9 % річних.

 

Одночасно, між ВАТ «Сведбанк» та позивачем був укладений іпотечний договір № 2632/0808/45-027-Z-1 (на купівлю житлової нерухомості), який посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Русанюком З.З. за №8800, в забезпечення належного виконання Позивачем вимог ВАТ «Сведбанк» за кредитним договором від 14 серпня 2008 року № 2632/0808/45-027.

 

На забезпечення виконання основного зобов’язання позивач передав в іпотеку ВАТ «Сведбанк» належне йому на праві власності нерухоме майно, а саме квартиру АДРЕСА_1.

 

Так, 14 серпня 2008 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Русанюком З.З. за №8801 накладена заборона відчуження квартири АДРЕСА_1, яка належить ОСОБА_1, до припинення договору іпотеки.

 

В подальшому, між ПАТ «Сведбанк» та ПАТ «Дельта Банк» укладено договір купівлі-продажу прав вимоги від 25 травня 2012 року, який посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Шевченко Д.Г., відповідно до умов якого ПАТ «Сведбанк» продав (відступив) права вимоги та передав їх, а ПАТ «Дельта Банк» набув права вимоги до боржників по кредитних договорах, у тому числі по договору від 14 серпня 2008 року № 2632/0808/45-027.

 

На підставі зазначеного, 15 листопада 2012 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Кондратюка Віктора Станіславовича прийнято рішення про реєстрацію змін обтяження нерухомого майна іпотекою та здійснено заміну іпотекодержателя з ПАТ «Сведбанк» на ПАТ «Дельта Банк», за наслідками чого, до Державного реєстру іпотек внесено відповідні зміни.

 

Позивач посилаючись на протиправність оскаржуваного запису про зміну умов обтяження квартири, розташованої за адресою: АДРЕСА_1, внесений 15.11.2012 12:53:44 приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Кондратюком Віктором Станіславовичем, як такого, що порушує права та законні інтереси позивача, звернулась до Окружного адміністративного суду міста Києва з даним позовом.

 

Відповідно до статті 1 Закону України «Про іпотеку», іпотека — вид забезпечення виконання зобов’язання нерухомим майном, що залишається у володінні і користуванні іпотекодавця, згідно з яким іпотекодержатель має право в разі невиконання боржником забезпеченого іпотекою зобов’язання одержати задоволення своїх вимог за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими кредиторами цього боржника у порядку, встановленому цим Законом.

 

Згідно статті 24 Закону України «Про іпотеку», в редакції, що діяла на момент виникнення спірних правовідносин, відступлення прав за іпотечним договором здійснюється без необхідності отримання згоди іпотекодавця, якщо інше не встановлено іпотечним договором, і за умови, що одночасно здійснюється відступлення права вимоги за основним зобов’язанням. Якщо не буде доведено інше, відступлення прав за іпотечним договором свідчить про відступлення права вимоги за основним зобов’язанням.

 

Іпотекодержатель зобов’язаний письмово у п’ятиденний строк повідомити боржника про відступлення прав за іпотечним договором і права вимоги за основним зобов’язанням.

 

Правочин про відступлення прав за іпотечним договором підлягає нотаріальному посвідченню. Відомості про таке відступлення підлягають державній реєстрації у встановленому законодавством порядку.

 

Відступлення прав за іпотечним договором та основним зобов’язанням не допускається у разі видачі заставної. Після видачі заставної перехід прав іпотекодержателя за іпотечним договором та основним зобов’язанням до іншої особи здійснюється шляхом передачі заставної у встановленому цим Законом порядку.

 

Відповідно до статті 25 Закону України «Про іпотеку», в редакції, що діяла на момент виникнення спірних правовідносин, передача заставної здійснюється шляхом виконання на ній особою, якій належить заставна (індосантом), передавального напису (індосаменту) на користь іншої особи (індосата) та передачі оригіналу заставної. Передача заставної не потребує згоди іпотекодавця або боржника, якщо він є відмінним від іпотекодавця.

 

У передавальному написі зазначаються прізвище, ім’я, по батькові та адреса фізичної особи або найменування та адреса юридичної особи, якій передається заставна. Передавальний напис підписується зазначеним у заставній іпотекодержателем, а якщо цей напис не перший — власником заставної, зазначеним у попередньому індосаменті. Індосант — юридична особа засвідчує підпис уповноваженої особи печаткою.

 

У тексті передавального напису можуть вказуватися умови, за яких здійснюється передача заставної. Написи на заставній, що забороняють її наступну передачу, є недійсними.

 

У разі недостатності на заставній місця для передавальних написів або інших необхідних відміток до заставної прикріплюється додатковий лист, написи на якому виконуються таким чином, щоб вони починалися на заставній і закінчувалися на цьому листі. Всі аркуші заставної складають єдине ціле, вони повинні бути пронумеровані і скріплені печаткою нотаріуса. Окремі аркуші заставної не мають юридичної сили.

 

Індосант зобов’язаний у п’ятиденний строк письмово повідомити боржника про передачу заставної індосату та всіма доступними засобами не припустити виконання основного зобов’язання боржником на свою користь. У разі невиконання цього обов’язку індосантом передача заставної є дійсною, а індосат має право вимагати від індосанта відшкодування завданих збитків.

 

Якщо основне зобов’язання підлягає виконанню частинами, індосант зобов’язаний передати індосату копії документів, що підтверджують отримані платежі та реєстр отриманих платежів за заставною.

 

Передача заставної шляхом вчинення індосаменту надає індосату всі права іпотекодержателя за іпотечним договором та основним зобов’язанням. Передача заставної не вимагає державної реєстрації. Проте на розсуд індосата передача заставної може бути зареєстрована у встановленому законом порядку.

 

Індосант несе відповідальність перед індосатом за достовірність відомостей, що містяться у заставній, та дійсність заставної, але індосант, якщо інше не передбачене умовами індосаменту, не відповідає за виконання іпотекодавцем чи боржником, якщо він є відмінним від іпотекодавця, вимог за заставною.

 

За фактом передачі заставної індосант засвідчує індосату, що на момент передачі заставної боржник продовжує належним чином виконувати основне зобов’язання і він здійснив відповідно до умов заставної всі платежі, належні до сплати до дати передачі заставної, якщо індосат не був письмово повідомлений індосантом про інше. Індосант несе відповідальність перед індосатом за будь-які збитки, завдані внаслідок невиконання цієї умови.

 

Боржник може відмовитись здійснювати платежі за заставною на користь індосата, який добросовісно набув заставну шляхом здійснення платежу індосанту і не знав про недостовірність відомостей, що містяться в заставній, або про недійсність заставної чи про інші заперечення боржника щодо здійснення платежів за заставною, тільки у разі належного виконання боржником основного зобов’язання або якщо заставна була видана під впливом обману, насильства, погрози чи зловмисної домовленості сторін. Інші обставини не можуть бути підставою для відмови у здійсненні платежів за заставною.

 

До отримання письмового повідомлення від індосанта про передачу заставної боржник може продовжувати здійснювати платежі на користь індосанта. У цьому разі боржник не несе відповідальності перед індосатом за здійснення таких платежів індосанту (стаття 26 Закону України «Про іпотеку»).

 

У свою чергу, на момент укладання договору купівлі-продажу прав вимоги від 25 травня 2012 року, між ПАТ «Сведбанк» та ПАТ «Дельта Банк», відповідно до умов якого ПАТ «Сведбанк» продав (відступив) права вимоги та передав їх, а ПАТ «Дельта Банк» набув права вимоги до боржників по кредитних договорах, у тому числі по договору від 14 серпня 2008 року № 2632/0808/45-027, був чинним Тимчасовий порядок державної реєстрації іпотек, затверджений Постановою КМУ від 31 березня 2004 року №410 (далі по тексту — Порядок) , п.1 якого передбачено, що державна реєстрація іпотек здійснюється, зокрема, з метою реалізації переважного права іпотекодержателя у задоволенні вимог за рахунок предмета іпотеки перед іншими іпотекодержателями незареєстрованих або зареєстрованих пізніше прав чи вимог на предмет іпотеки.

 

Державна реєстрація відомостей про обтяження чи зміну умов обтяження нерухомого майна іпотекою, відступлення прав за іпотечним договором та передачу, анулювання, видачу дубліката заставної та видачу нової заставної здійснюється шляхом внесення запису до Реєстру, а також змін і додаткових відомостей до запису, виключення запису з Реєстру (п.4 Порядку).

 

Одним з розділів Порядку визначено процедуру державної реєстрації відомостей про зміну умов обтяження нерухомого майна, відступлення прав за іпотечним договором, передачу, анулювання, видачу дубліката заставної та видачу нової заставної.

 

Так, відповідно до п.17 Порядку внесення змін і додаткових відомостей до запису здійснюється реєстратором на підставі повідомлення іпотекодержателя або уповноваженої ним особи.

 

Пунктом 18 Порядку встановлено, що у повідомленні зазначаються: дата державної реєстрації відомостей; порядковий номер запису; підстава внесення відомостей (повідомлення іпотекодержателя чи рішення суду); відомості про реєстратора.

 

Також, відповідно до п.19 Порядку додатково в повідомленні зазначаються відомості:

 

1) про державну реєстрацію змін умов обтяження нерухомого майна іпотекою — відповідні зміни і додаткові відомості до запису, внесення яких передбачено пунктом 8 цього Порядку;

 

2) про відступлення прав за іпотечним договором:

 

про особу, на користь якої здійснено відступлення прав за іпотечним договором; про договір, що підтверджує відступлення прав за іпотечним договором;

 

3) про передачу, анулювання, видачу дубліката заставної та видачу нової заставної:

 

передбачені підпунктом 1 пункту 8 цього Порядку та про особу, якій передається заставна; дата передачі заставної; дата анулювання заставної; дата видачі дубліката; дата видачі нової заставної.

 

З наведеного можна дійти висновку, що чинним законодавством передбачено відомості, які повинні бути зазначені в повідомленні в будь-якому випадку (п.18 Порядку), а також відомості, зазначення яких залежить від характеру внесених відомостей (змін) (п.19).

 

Так, з матеріалів справи вбачається, що Приватним нотаріусом було зареєстровано зміни обтяження нерухомого майна іпотекою, а саме: відступлення права вимоги за іпотечним договором.

 

Тому враховуючи наведене та положення п.19 Порядку, суд приходить до висновку, що окрім відомостей, які мають бути обов’язково зазначені (п.18 Порядку), в повідомленні необхідно додатково зазначити відомості про відступлення прав за іпотечним договором, а саме: про особу, на користь якої здійснено відступлення прав за іпотечним договором та про договір, що підтверджує відступлення прав за іпотечним договором.

 

З аналізу Повідомлення про реєстрацію змін обтяження нерухомого майна іпотекою вбачається, що останнє містить всі необхідні реквізити, передбачені, як п.18 Порядку, так і п.19, зокрема, відомості про особу, на користь якої здійснено відступлення прав за іпотечним договором; про договір, що підтверджує відступлення прав за іпотечним договором.

 

У свою чергу, щодо посилань позивача на ч.1 ст. 16 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», згідно якої, заява про державну реєстрацію прав власності, реєстрація яких проведена відповідно до законодавства, що діяло на момент їх виникнення, під час вчинення нотаріальної дії з нерухомим майном, об’єктом незавершеного будівництва подається нотаріусу, який вчиняє таку дію, суд зазначає наступне.

 

Частиною 5 статті 3 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» передбачено, що державна реєстрація прав власності, реєстрація яких проведена відповідно до законодавства, що діяло на момент їх виникнення, під час вчинення нотаріальної дії з нерухомим майном проводиться нотаріусом, яким вчиняється така дія. Державна реєстрація прав у результаті вчинення нотаріальної дії з нерухомим майном проводиться нотаріусом, яким вчинено таку дію.

 

Відповідно до п.2 Порядку реєстратори — це державні нотаріальні контори, приватні нотаріуси, які згідно з договорами, укладеними з адміністратором Реєстру, здійснюють державну реєстрацію іпотек, відомостей про обтяження чи зміну умов обтяження нерухомого майна іпотекою, відступлення прав за іпотечним договором, передачу, анулювання, видачу дубліката заставної та видачу нової заставної на підставі повідомлення іпотекодержателя або уповноваженої ним особи чи рішення суду, приймають запити, видають завірені витяги з Реєстру та виконують інші функції, передбачені цим Порядком.

 

Державна реєстрація обтяження нерухомого майна іпотекою може здійснюватися будь-яким реєстратором (п.5 Порядку).

 

Тобто, наведеними приписами регулюється порядок державної реєстрації прав на нерухоме майно, відповідно до якого факт вчинення нотаріальної дії має місце лише при реєстрації речових прав на об’єкти нерухомого майна (а не при внесенні змін до Державного реєстру прав на нерухоме майно). Нотаріус як спеціальний суб’єкт, не може проводити державну реєстрацію речових прав на об’єкти нерухомого майна без вчинення нотаріальної дії.

 

Порядок внесення змін до Державного реєстру прав на нерухоме майно зазначеною нормою не врегульовано.

 

Відтак, враховуючи, що під час розгляду справи, судом встановлена правомірність відступлення прав від ПАТ «Сведбанк» до ПАТ «Дельта Банк» за договором від 14 серпня 2008 року № 2632/0808/45-027, з урахуванням процедури повідомлення про таке відступлення позивачу, заміна іпотекодержателя приватним нотаріусом, який не посвідчував договір іпотеки, не порушує права боржника та як наслідок не є підставою для скасування запису про зміну умов обтяження квартири, розташованої за адресою: АДРЕСА_1, внесений 15.11.2012 12:53:44 приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Кондратюком Віктором Станіславовичем.

 

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

 

Частиною третьою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб’єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

 

Згідно з частиною першою статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

 

Відповідно до частини другої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень обов’язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

 

Оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об’єктивному дослідженні, та враховуючи всі наведені обставини, Окружний адміністративний суд міста Києва вважає правомірним рішення відповідача з урахуванням вимог, встановлених частиною другою статті 19 Конституції України та частиною третьою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, а тому адміністративний позов ОСОБА_1 задоволенню не підлягає.

 

Враховуючи викладене, керуючись статтями 69, 70, 71, 94, 122, 158 — 163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, —

 

П О С Т А Н О В И В:

 

У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 відмовити повністю.

 

Постанова набирає законної сили в строки та порядку, встановленому статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України. Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України

 

Суддя К.Ю. Гарник

Заказать консультацию бесплатно

Имя

Телефон

×